перегляд термінів

n фін., бухг. борг; заборгованість; зобов'язання; позика; a борговий; заборгований; позиковий; позичений

сума грошей або послуг, які окрема особа, підприємство або уряд винні іншій стороні, тобто правове зобов'язання перед кимось; ♦ виділяють: борги окремої особи у формі застави (mortgage), банківської позички тощо; борги підприємства у формі кредиторської заборгованості (accounts payable), боргового зобов'язання тощо; борги уряду у формі довгострокових облігацій (long-term bonds), короткострокових цінних паперів (short-term securities) тощо

═════════■═════════

accruing debt борг, що наростає; accumulated debt нагромаджений борг; active debt несплачений борг • невиплачений борг; bad debt; bank debt заборгованість за банківською позикою; blocked debt заморожений борг; bonded debt облігаційна позика • консолідований борг; book debt борг згідно з бухгалтерськими книгами; business debt діловий борг • комерційний борг; commercial debt торговельна заборгованість; company debt борг підприємства; consolidated debt консолідований борг; contract debt борг за контрактом; convertible debt оборотна облігація; current debt поточний борг; deferred debt відстрочений борг; doubtful debt; dubious debt сумнівний борг; due debt борг, який підлягає сплаті; external debt зовнішній борг; floating debt короткострокова заборгованість • сконсолідований борг; foreign debt закордонний борг • зовнішній борг; frozen debt заморожений борг; funded debt консолідований борг; government debt державний борг; hypothecary debt іпотечна заборгованість; interest-bearing debt відсотковий борг; internal debt внутрішня заборгованість; irrecoverable debt безповоротний борг • безнадійний борг; joint debt сукупний борг; liquid debt ліквідна заборгованість; liquidated debt ліквідований борг; long-term debt довгостроковий борг; money debt грошовий борг; mortgage debt іпотечна заборгованість • заставний борг; national debt державний борг; net debt чиста заборгованість; net bonded debt чистий облігаційний борг; nonrecoverable debt безповоротний борг; ordinary debt звичайний борг; outstanding debt несплачений борг; paid debt сплачений борг; public debt державний борг; recoverable debt борг, який може бути стягнений; residual debt залишок боргу; secured debt забезпечений борг; short-term debt короткостроковий борг; state debt державний борг; total debt загальна заборгованість • загальна сума боргу; uncollectible debts безнадійні борги; undischarged debt несплачений борг; unfunded debt короткострокова заборгованість • неконсолідований борг; unified debt консолідований борг; unpaid debt несплачений борг; unrecoverable debt безповоротний борг; unsecured debt неза-безпечена заборгованість

═════════□═════════

acknowledgement of debt визнання боргу; debt alleviation часткове сплачення боргу; debt and borrowing позика і кредит; debt burden тягар заборгованості; debt capital; debt certificate борговий сертифікат • боргове свідоцтво; debt collecting стягнення боргу; debt commitment боргове зобов'язання; debt conversion переведення боргу; debt crisis криза заборгованості; debt discount знижка із заборгованості; debt due борг до сплати; debt finance; debt financing сплачення боргу шляхом випуску позики; debt funding консолідування боргу • переведення короткострокової заборгованості в довгострокову; debt instalment сплачення боргу частинами; debt liability боргове зобов'язання; debt management керування боргом • управління боргом; debt payable борг, який підлягає сплаті; debt portion боргова частина; debt receivable борг, який можна повернути; debt recovery proceeding судова справа про стягнення боргу; debt recycling продовження боргу • рецир-кулювання боргу; debt repudiation відмова від сплати боргу; debt rescheduling перегляд строків кредитів; debt restructuring перегляд строків кредитів; debt-ridden обтяжений боргами; debt security цінний папір — боргова гарантія; debt service обслуговування боргу; debt servicing обслуговування боргу; debt servicing capacity спроможність до обслуговування боргу; debt servicing obligations зобов'язання з обслуговування боргу; debt to banks заборгованість банкам; debt to the government заборгованість урядові; debt warrant боргова розписка; to acknowledge a debt визнавати/визнати борг; to be in debt мати борг; to be out of debt звільнятися/звільнитися від боргів • виходити/вийти з боргів; to call a debt вимагати сплати боргу; to cancel debt анульовувати/анулювати борг; to clear a debt сплачувати/сплатити борг; to collect a debt одержувати/одержати гроші на рахунок боргу; to contract debts брати/взяти в борг; to cover a debt покривати/покрити борг; to discharge a debt сплачувати/сплатити борг; to get into debt потрапити/потрапляти в борги; to get out of debt звільнитися/звільнятися від боргу; to have debts мати борги; to incur debts брати/взяти в борг • входити/ввійти в борги; to liquidate a debt ліквідувати заборгованість; to meet a debt покривати/покрити борг • сплачувати/сплатити борг; to pay a debt покривати/покрити борг • сплачувати/сплатити борг; to pay back a debt сплачувати/сплатити борг; to pay off a debt сплачувати/сплатити борг • повертати/повернути борг; to recover a debt стягувати/стягнути борг; to repay a debt сплачувати/сплатити борг; to run into debt потрапити/потрапляти в борги; to settle a debt сплачувати/сплатити борг; to write off a debt списувати/списати борг; without debts вільний від боргів • без боргів

debt — ім. довг, прикм. довговий (діас, діал.)

═════════◇═════════

борг < нім. Borg — позичка < bergen — берегти; давати пощаду, давати строк для виплати; закріплюється в ужитку в XVI ст. спочатку лише у виразах: «на борг» «в борг (на віру)», а пізніше поширилося і дістало значення, яке охоплює ст. у. термін довг (ЕС-СУМ 1: 168; ЕСУМ 1: 229); довг < ст. сл. длъгъ, долгъ — обов'язок; зобов'язання перед кимось; пізніше — борг; засвідчується в писемних пам'ятках з 1489 р.: «А два(д)цать копъ грошє(и) в кажъди(и) годъ має(т)єсь собє брати за до(л)гъ што єсъмо ємоу виньни»; ст. у. термін довг сьогодні вживається тільки в розмовній мові (ЕС-СУМ 1: 168, 344; ССМ 1: 301, 314)

▹▹ bad debt

▹▹ debt capital

▹▹ doubtful debt

* * *

1. n

1) біг, пробіг

2) нетривала поїздка

3) маршрут; рейс

4) перехід

5) зал. перегін

6) ав. політ; переліт

7) пройдена відстань; відрізок шляху

8) ав. відрізок траси

9) ав. пробіг (під час посадки); розбіг (під час зльоту)

10) стежка (прокладена тваринами)

11) здатність бігати

12) період, відрізок (часу); смуга (невдач тощо)

13) напрям

14) партія (виробів)

15) тираж (книги)

16) стадо (тварин)

17) зграя (птахів)

18) косяк (риби)

19) (попередній тип (сорт, розряд)

20) попит

21) розм. дозвіл, право користуватися (чимсь)

22) загін, кошара; вольєра

23) потік, струмок

24) приплив (води тощо)

25) обвал, зсув

26) схил, траса

27) труба, жолоб

28) довжина (дроту, труби)

29) розмір (вірша)

30) амер. двоє жорен млина

31) одиниця рахунку (у грі)

32) муз. рулада

33) хід, робота, дія (машини)

34) хід, перебіг

35) демонстрування, показ, перегляд (фільму тощо)

36) провезення (контрабанди)

37) ав. заходження на ціль (тж bombing run)

38) амер. спущена петля на панчосі

2. adj

1) рідкий, розплавлений; розтоплений

2) виливаний, литий

3) відціджений, відфільтрований

4) контрабандний

5) скислий, скипілий

6) збіглий

v (past ran, p.p. run)

1) бігти, бігати

2) гнати, підганяти, квапити

3) тікати, рятуватися втечею

4) рухатися, котитися, ковзати

5) ходити, курсувати, плавати

6) рухатися, пересуватися (з певною швидкістю)

7) з'їздити (кудись) ненадовго

8) ав. робити пробіг (розбіг)

9) ав. заходити на ціль

10) бігти, летіти, збігати, минати, линути (про час)

11) пронестися, промайнути (про думку)

12) швидко поширюватися

13) простягатися, розкидатися

14) повзти, витися (про рослини)

15) прокладати, проводити (лінію тощо)

16) бути чинним протягом певного строку

17) поширюватися на певну територію; бути чинним на певній території

18) бути в обігу (про гроші)

19) текти, литися, сочитися; струменіти; впадати

20) протікати, текти, бути нещільним

21) розливатися, розпливатися (по поверхні)

22) танути

23) зливатися (в одно ціле), об'єднуватися

24) лити, наливати

25) крутитися; обертатися

26) торкатися (якоїсь теми тощо — on, upon)

27) гласити, говорити; йтися (про щось)

28) долати (перешкоду)

29) линяти

30) дражнити (когось); чіплятися (до когось)

31) штукатурити

32) керувати, управляти

33) водити (про транспорт)

34) проводити, робити (дослід)

35) працювати, діяти (про машину)

36) відкривати (трасу); пускати (лінію)

37) відправляти на лінію (за маршрутом)

38) проводити (змагання)

39) брати участь (у змаганнях)

40) посідати місце (у змаганні)

41) демонструвати, показувати (фільм)

42) іти (про фільм, п'єсу)

43) перевозити, транспортувати

44) переслідувати (звіра), полювати (на звіра)

45) переслідувати (судом)

46) наражатися (на небезпеку), зазнавати (впливу)

47) друкувати, публікувати

48) балотуватися

49) виставляти (кандидатуру)

50) вводити (в товариство)

51) базікати, патякати

52) спускатися (про петлю на панчосі)

53) зметувати (сукню тощо)

54) іти (на нерест)

55) плавити (метал)

56) відливати (метал)

57) відставати (про кору дерева)

58) влучити (в кулю), покотити (про більярд)

59) розм. скисати, зсідатися (про молоко)

60) сквашувати (молоко)

61) ставати, робитися

62) бути

* * *

1) біг, пробіг

2) коротка поїздка

3) рейс, маршрут

4) перехід; зaл. перегін; aв. політ; переліт

5) пройдена відстань; відрізок шляху; зaл. пробіг (локомотива, вагона); aв. відрізок траси

6) aв. пробіг ( при посадці); розбіг ( при зльоті)

7) стежка ( прокладена тваринами); колія ( слід від транспорту)

8) період, відрізок ( часу), смуга

9) напрямок; гeoл. напрямок рудної жили

10) партія ( виробів)

11) тираж ( книги)

12) cпopт. ( у крикеті е бейсболі) одиниця рахунку; перебіжка; очко за перебіжку

13) стадо ( тварин); зграя ( птахів); косяк ( риби)

14) кapт. ряд, серія

15) середній тип, сорт або розряд

16) попит

17) дозвіл, право користуватися ( чим-небудь)

18) загін ( для овець); вольєр ( для курей); aвcтpaл. пасовище, для овець; aвcтpaл. скотарська ферма

19) aмep. струмок, потік

20) сильний приплив ( води); aмep. струмінь ( рідини); витікання

21) схил, траса

22) обвал, зсув

23) труба, жолоб, лоток ( для води)

24) довжина (проводу, труб)

25) розмір ( вірша)

26) хід риби на нерест; риба, яка нереститься

27) марш ( сходів)

28) мop. кормове загострення ( корпуса)

29) мyз. рулада

30) хід, робота, дія (мотора, машини)

31) перебіг, хід ( подій)

32) демонстрація, показ, перегляд (фільму, спектаклю)

33) провезення ( контрабанди)

34) aв. заходження на ціль ( bombing run); aмep. спущена петля ( на панчосі)

35) серія ( вимірів)

1) рідкий; розплавлений; розтоплений

2) вилитий у розплавленому стані; литий

3) відціджений, відфільтрований

4) контрабандний

5) який нереститься

6) cпeц. м'який

7) дiaл. зсілий, скислий ( про молоко)

1) бігти, бігати

2) гнати, підганяти

3) тікати, рятуватися втечею (run away, run off)

4) рухатися, котитися, ковзати; aмep. катати в автомобілі ( кого-небудь)

5) ходити, іти, курсувати, плавати; рухатися, іти ( з певною швидкістю); з'їздити ( куди-небудь) на короткий термін; aв. робити пробіг, розбіг; aв. заходити на ціль

6) бігти, летіти, минати ( про час); іти, відбуватися ( про події)

7) проноситися, миготіти

8) ( швидко) поширюватися

9) тягтися, простиратися, проходити, розстелятися; повзти, витися ( про рослини)

10) проводити, прокладати

11) бути дійсним на певний термін; поширюватися на певну територію, діяти на певній території; бути в обігу ( про гроші); супроводжувати ( що є неодмінною умовою)

12) текти, литися, сочитися, струменіти; протікати, текти; розливатися, розпливатися; танути, текти; ( into) зливатися, переходити ( у що-небудь)

13) лити, наливати

14) обертатися; (on, upon) торкатися ( якої-небудь теми); ( over) злегка торкатися до ( чого-небудь)

15) говорити, гласити

16) проходити; долати ( перешкоду)

17) линяти

18) aмep., aвcтpaл. дражнити ( кого-небудь), приставати ( до кого-небудь), смикати ( кого-небудь)

19) бyд. покривати штукатуркою 11

20) керувати ( установою); вести ( справу)

21) управляти ( автомобілем); водити ( автобус); водити корабель без конвою ( під час війни)

22) ставити ( дослід)

23) працювати, діяти ( про машину)

24) пускати ( лінію); відкривати (трасу, сполучення); відправляти ( автобуси) на лінію, по маршруту

25) проводити (змагання, перегони; run off); брати участь (у змаганнях, у перегонах); займати місце ( у змаганнях)

26) демонструвати, показувати (п'єсу, фільм); іти (про п'єсу, фільм)

27) перевозити, транспортувати ( вантаж); провозити контрабандою

28) переслідувати, цькувати ( звіра); переслідувати ( по суду)

29) піддаватися (ризику, небезпеці)

30) друкувати, опубліковувати, поміщати (у газеті, журналі)

31) балотуватися ( па посаду); виставляти ( кандидатуру)

32) виконувати ( доручення)

33) базікати

34) спускатися ( про петлю)

35) наметувати, метати ( сукню); зшити нашвидкуруч ( to run up)

36) іти ( на нерест)

37) плавити ( метал); лити, відливати ( метал)

38) відставати ( про кору дерев)

39) ударити ( по кулі), покотити ( кулю- у більярді)

40) дiaл. скисати, зсідатися ( про молоко); квасити, приводити до зсідання ( молоко)

41) to run across smb; smth випадково зустріти кого-небудь, що-небудь, випадково зустрітися з ким-небудь, чим-небудь; натрапити на кого-небудь, що-небудь

42) to run against smth натрапляти, налітати, наскакувати на що-небудь, зіштовхуватися з чим-небудь

43) to run against smb іти, діяти, виступати проти кого-небудь

44) to run smth against smth зштовхнути що-небудь з чим-небудь; стукнути чим-небудь об що-небудь

45) to run smb; smth against smb висувати кого-небудь, що-небудь проти кого-небудь

46) to run at smb; smth нападати, накидатися на кого-небудь, що-небудь

47) to run into smth налітати, наскакувати, натрапляти на що-небудь, зіштовхуватися з чим-небудь; попадати в яке-небудь положення

48) to run into smb випадково зустріти кого-небудь, натрапити на кого-небудь

49) to run smth; smb into smth устромляти, вганяти, втикати що-небудь у що-небудь; уводити, ставити кого-небудь у що-небудь

50) to run smth; smb into smth; smb зіштовхнути що-небудь, кого-небудь з чим-небудь, ким-небудь; змусити що-небудь, кого-небудь налетіти, наскочити, натрапити на що-небудь, на кого-небудь

51) to run on smth; = to run upon smth

52) to run out of smth вичерпувати запас чого-небудь; вичерпуватися ( про запаси)

53) to run smth over smth; smb проводити чим-небудь по чому-небудь, кому-небудь

54) to run smth through smth просмикувати, пропускати що-небудь через що-небудь

55) to run smth through smb, to run smb through with smth простромлювати, проколювати кого-небудь чим-небудь

56) to run through smth швидко прочитувати /переглядати/ що-небудь; повторювати (особл. коротенько); репетирувати; витрачати ( гроші)

57) to run over smth швидко переглядати, перебігати ( що-небудь очима); повторювати; репетирувати; прослуховувати актора, який читає роль

58) to run to smth тяжіти до чого-небудь, мати схильність до чого-небудь; досягати (суми, цифри)

59) to run (up) on smth зненацька, раптово зустрітися з чим-небудь, натрапити, наскочити на що-небудь

60) to run smth (up) on smth наштовхнути на що-небудь, змусити наїхати на що-небудь

61) to run smb up /over, down / to some place відвезти кого-небудь куди-небудь

62) to run with smb; aмep. спілкуватися з ким-небудь; водити компанію з ким-небудь

63) to run counter to smth суперечити, іти врозріз з чим-небудь ІІІ А як дієслово-зв'язка в складеному іменному присудку

64) ставати, робитися

65) бути, бувати

66) мати

БОГОСЛОВ'Я, теологія (від грецьк. τεός - Бог і λόγος - вчення) - розроблена певною конфесією система обґрунтування і захисту свого розуміння надприродної сутності - Бога, істинності своєї догматики, канонів і богослужбової практики. Так, системи Б. різних християнських конфесій відрізняються, насамперед, комплексом дисциплін та їх цільовим призначенням. Православне Б., зокрема, включає: основне, або апологетичне, Б., покликане обґрунтувати і захищати вихідні християнські положення в суперечках з інаковіруючими і невіруючими; догматичне Б., що доводить боговстановленість та істинність догматів, включених у Нікейсько-Константинопольський символ віри; моральне, або практичне, Б., яке визначає вчинки християнина в земному житті з метою здобуття ним вічного блаженства у потойбіччі; порівняльне, або викривальне Б., спрямоване на обґрунтування переваг православ'я серед інших християнських конфесій. До православного Б. входить також патрологія, екзегетика, еклезіологія, церковна археологія. Не менш складним є католицьке і протестантське Б. Історично так склалося, що термін "Б." вживається на означення богословської теорії православ'я, а термін "теологія" - католицизму, протестантизму та ін. Термін "теологія" у близькому до названого змісту вперше використав Аристотель. Теологію як вчення про першопричину він включив до філософії. Тома Аквінський, розрізняючи істину віри та істину розуму, теологію і філософію, разом із тим вважав, що вони доповнюють одна одну. У пізніші часи християнська теологія поділилась на природну і надприродну. їх взаємозв'язок осмислюється в контексті антиномії природи і благодаті. Для теології XX ст. характерною є зміна акцентів і орієнтацій, перегляд деяких усталених догматів і принципів, розширення поля інтерпретаційної сфери.

1) біг, пробіг

2) коротка поїздка

3) рейс, маршрут

4) перехід; зaл. перегін; aв. політ; переліт

5) пройдена відстань; відрізок шляху; зaл. пробіг (локомотива, вагона); aв. відрізок траси

6) aв. пробіг ( при посадці); розбіг ( при зльоті)

7) стежка ( прокладена тваринами); колія ( слід від транспорту)

8) період, відрізок ( часу), смуга

9) напрямок; гeoл. напрямок рудної жили

10) партія ( виробів)

11) тираж ( книги)

12) cпopт. ( у крикеті е бейсболі) одиниця рахунку; перебіжка; очко за перебіжку

13) стадо ( тварин); зграя ( птахів); косяк ( риби)

14) кapт. ряд, серія

15) середній тип, сорт або розряд

16) попит

17) дозвіл, право користуватися ( чим-небудь)

18) загін ( для овець); вольєр ( для курей); aвcтpaл. пасовище, для овець; aвcтpaл. скотарська ферма

19) aмep. струмок, потік

20) сильний приплив ( води); aмep. струмінь ( рідини); витікання

21) схил, траса

22) обвал, зсув

23) труба, жолоб, лоток ( для води)

24) довжина (проводу, труб)

25) розмір ( вірша)

26) хід риби на нерест; риба, яка нереститься

27) марш ( сходів)

28) мop. кормове загострення ( корпуса)

29) мyз. рулада

30) хід, робота, дія (мотора, машини)

31) перебіг, хід ( подій)

32) демонстрація, показ, перегляд (фільму, спектаклю)

33) провезення ( контрабанди)

34) aв. заходження на ціль ( bombing run); aмep. спущена петля ( на панчосі)

35) серія ( вимірів)

1) рідкий; розплавлений; розтоплений

2) вилитий у розплавленому стані; литий

3) відціджений, відфільтрований

4) контрабандний

5) який нереститься

6) cпeц. м'який

7) дiaл. зсілий, скислий ( про молоко)

1) бігти, бігати

2) гнати, підганяти

3) тікати, рятуватися втечею (run away, run off)

4) рухатися, котитися, ковзати; aмep. катати в автомобілі ( кого-небудь)

5) ходити, іти, курсувати, плавати; рухатися, іти ( з певною швидкістю); з'їздити ( куди-небудь) на короткий термін; aв. робити пробіг, розбіг; aв. заходити на ціль

6) бігти, летіти, минати ( про час); іти, відбуватися ( про події)

7) проноситися, миготіти

8) ( швидко) поширюватися

9) тягтися, простиратися, проходити, розстелятися; повзти, витися ( про рослини)

10) проводити, прокладати

11) бути дійсним на певний термін; поширюватися на певну територію, діяти на певній території; бути в обігу ( про гроші); супроводжувати ( що є неодмінною умовою)

12) текти, литися, сочитися, струменіти; протікати, текти; розливатися, розпливатися; танути, текти; ( into) зливатися, переходити ( у що-небудь)

13) лити, наливати

14) обертатися; (on, upon) торкатися ( якої-небудь теми); ( over) злегка торкатися до ( чого-небудь)

15) говорити, гласити

16) проходити; долати ( перешкоду)

17) линяти

18) aмep., aвcтpaл. дражнити ( кого-небудь), приставати ( до кого-небудь), смикати ( кого-небудь)

19) бyд. покривати штукатуркою 11

20) керувати ( установою); вести ( справу)

21) управляти ( автомобілем); водити ( автобус); водити корабель без конвою ( під час війни)

22) ставити ( дослід)

23) працювати, діяти ( про машину)

24) пускати ( лінію); відкривати (трасу, сполучення); відправляти ( автобуси) на лінію, по маршруту

25) проводити (змагання, перегони; run off); брати участь (у змаганнях, у перегонах); займати місце ( у змаганнях)

26) демонструвати, показувати (п'єсу, фільм); іти (про п'єсу, фільм)

27) перевозити, транспортувати ( вантаж); провозити контрабандою

28) переслідувати, цькувати ( звіра); переслідувати ( по суду)

29) піддаватися (ризику, небезпеці)

30) друкувати, опубліковувати, поміщати (у газеті, журналі)

31) балотуватися ( па посаду); виставляти ( кандидатуру)

32) виконувати ( доручення)

33) базікати

34) спускатися ( про петлю)

35) наметувати, метати ( сукню); зшити нашвидкуруч ( to run up)

36) іти ( на нерест)

37) плавити ( метал); лити, відливати ( метал)

38) відставати ( про кору дерев)

39) ударити ( по кулі), покотити ( кулю- у більярді)

40) дiaл. скисати, зсідатися ( про молоко); квасити, приводити до зсідання ( молоко)

41) to run across smb; smth випадково зустріти кого-небудь, що-небудь, випадково зустрітися з ким-небудь, чим-небудь; натрапити на кого-небудь, що-небудь

42) to run against smth натрапляти, налітати, наскакувати на що-небудь, зіштовхуватися з чим-небудь

43) to run against smb іти, діяти, виступати проти кого-небудь

44) to run smth against smth зштовхнути що-небудь з чим-небудь; стукнути чим-небудь об що-небудь

45) to run smb; smth against smb висувати кого-небудь, що-небудь проти кого-небудь

46) to run at smb; smth нападати, накидатися на кого-небудь, що-небудь

47) to run into smth налітати, наскакувати, натрапляти на що-небудь, зіштовхуватися з чим-небудь; попадати в яке-небудь положення

48) to run into smb випадково зустріти кого-небудь, натрапити на кого-небудь

49) to run smth; smb into smth устромляти, вганяти, втикати що-небудь у що-небудь; уводити, ставити кого-небудь у що-небудь

50) to run smth; smb into smth; smb зіштовхнути що-небудь, кого-небудь з чим-небудь, ким-небудь; змусити що-небудь, кого-небудь налетіти, наскочити, натрапити на що-небудь, на кого-небудь

51) to run on smth; = to run upon smth

52) to run out of smth вичерпувати запас чого-небудь; вичерпуватися ( про запаси)

53) to run smth over smth; smb проводити чим-небудь по чому-небудь, кому-небудь

54) to run smth through smth просмикувати, пропускати що-небудь через що-небудь

55) to run smth through smb, to run smb through with smth простромлювати, проколювати кого-небудь чим-небудь

56) to run through smth швидко прочитувати /переглядати/ що-небудь; повторювати (особл. коротенько); репетирувати; витрачати ( гроші)

57) to run over smth швидко переглядати, перебігати ( що-небудь очима); повторювати; репетирувати; прослуховувати актора, який читає роль

58) to run to smth тяжіти до чого-небудь, мати схильність до чого-небудь; досягати (суми, цифри)

59) to run (up) on smth зненацька, раптово зустрітися з чим-небудь, натрапити, наскочити на що-небудь

60) to run smth (up) on smth наштовхнути на що-небудь, змусити наїхати на що-небудь

61) to run smb up /over, down / to some place відвезти кого-небудь куди-небудь

62) to run with smb; aмep. спілкуватися з ким-небудь; водити компанію з ким-небудь

63) to run counter to smth суперечити, іти врозріз з чим-небудь ІІІ А як дієслово-зв'язка в складеному іменному присудку

64) ставати, робитися

65) бути, бувати

66) мати

n ч. ім'я

Біл (зменш. від William)

* * *

1) рахунок

2) список, інвентар

3) документ

4) білль, законопроект

5) програма ( концерту); афіша, плакат

6) aмep. банкнот, білет державної скарбниці

7) вексель, тратта (тж. bill of exchange)

8) торговельний контракт; декларація; накладна; опис товарів ( під час перевезення)

9) юp. позов

10) заст. документ із печаткою; папська булла

11) заст. пасквіль, памфлет

12) заст. письмова заява високопоставленій особі

13) заст. скарга, прохання

14) заст. заява у формі петиції до верховного суду

15) заст. рецепт

16) мop. список членів команди

1) повідомляти в афішах

2) обклеювати афішами

3) виставляти або виписувати рахунок; фактурувати; виписувати накладну

1) дзьоб

2) ( вузький) мис

3) aмep. козирок ( кашкета)

4) мop. носок якоря

1) садові ножиці; сікач, кривий ніж для обрубування суків

2) кирка, мотика

3) заст. алебарда

4) рідко = billman

5) заст. короткий меч

6) вістря лапи якоря

1) рахунок

2) список, інвентар

3) документ

4) білль, законопроект

5) програма ( концерту); афіша, плакат

6) aмep. банкнот, білет державної скарбниці

7) вексель, тратта (тж. bill of exchange)

8) торговельний контракт; декларація; накладна; опис товарів ( під час перевезення)

9) юp. позов

10) заст. документ із печаткою; папська булла

11) заст. пасквіль, памфлет

12) заст. письмова заява високопоставленій особі

13) заст. скарга, прохання

14) заст. заява у формі петиції до верховного суду

15) заст. рецепт

16) мop. список членів команди

1) повідомляти в афішах

2) обклеювати афішами

3) виставляти або виписувати рахунок; фактурувати; виписувати накладну

1) дзьоб

2) ( вузький) мис

3) aмep. козирок ( кашкета)

4) мop. носок якоря

1) садові ножиці; сікач, кривий ніж для обрубування суків

2) кирка, мотика

3) заст. алебарда

4) рідко = billman

5) заст. короткий меч

6) вістря лапи якоря

АНТРОПОЛОГІЯ ФІЛОСОФСЬКА - в широкому розумінні - вчення про природу (сутність) людини; у вужчому - течія в західноєвропейській, переважно нім. філософії, що склалася у пер. пол. XX ст. А. ф. як спеціальна галузь започаткована працями Щелера і Плеснера (кін. 1920-х рр.). Її виникнення пов'язане з кризою класичних уявлень про людину та зі спалахом людинознавчих пошуків у кін. XIX - на поч. XX ст., із здобутками біології, психології, етології, медицини та інших наук, а також з передчуванням небаченої проблематизації людського чинника у наш час. Найближчі філософські передумови А. ф. - філософія життя Дильтпея та Ніцше, ідеї Фройда, феноменологія Гуссерля, натурфілософія Дриша; вона також увібрала біопсихологічні розробки Ікскюля, Келера, потому Болька, Портмана, Бейтендейка, Лоренца. Ознакою кризового стану класичного людинознавства Шелер вважав наявність на поч. XX ст. трьох різновидів уявлень: 1) греко-християнських (про Адама, Єву, творіння, рай, гріхопадіння); 2) греко-античних (самосвідомість людини вперше підноситься до поняття про особливий статус її у світі; в основі всього універсуму вбачають надлюдський розум, до котрого причетна людина - єдина з усіх істот); 3) природознавчих й генетично-психологічних уявлень (людина - достатньо пізній підсумок розвитку Землі, істота, котра різниться од попередніх форм тваринного світу тільки ступенем складності поєднання енергій і здатностей, які вже частково наявні раніше). Відсутність єдності між окресленими уявленнями спричинилася до спроби "на якнайширшій основі дати новий досвід філософських антропологій" (Шелер), наснажений пантеїстичним поглядом на людину як найдивовижнішу істоту, здатну трансцендувати себе, завдячуючи духові. Водночас дух розглядається як незвідний до філософської рефлексії. А. ф. притаманне прагнення осмислити укоріненість людини у світ та її якісну специфіку, яка розглядається у єдності органічних, душевно-емоційних, пізнавальних можливостей, культурних та соціальних імплікацій. Досліджуючи феноменологію органічних форм, Плеснер розглядає як визначальну сутнісну ознаку людини її ексцентричність: постійне хитання між необхідністю пошуків відсутньої рівноваги зі світом та намаганням усунути рівновагу, вже досягнуту в культурі й суспільному житті. За Геленом, людина відкрита світові через свою біологічну непристосованість, котра долається завдячуючи доцільній діяльності, створенню штучного середовища у вигляді культури та суспільних інститутів. Визначаючи людину як "творця й витвір культури", Ротхаккер і Ландман намагаються уникнути соціологічного редукціонізму в тлумаченні культури та людської сутності, визначаючи біопсихічні передумови моральності тощо. У руслі провідних ідей А. ф. формувались релігійна антропологія (Хенгстенберг, Гаммер, Ранер та ін.), педагогічна антропологія (Левіт, Гелен, Ротхакер та ін.), культурна антропологія (Ландман, Ротхакер та ін.), політична антропологія (Лемберг, Фюслайн, Риффель, Кальтенбрунер, Арендт, Рикер та ін.), історична антропологія ("нові французькі історики", близькі до школи "Анналів"), лінгвістична антропологія тощо. У кін. 60-х - на поч. 70-х рр. XX ст. у Мюнхені друкується фундаментальна п'ятитомна "Філософська антропологія сьогодні" (Больнов та ін.). 80-ті рр. позначено інтенсивною взаємодією А. ф. та герменевтики (7-томне видання "Нової антропології" під ред. Гадамера та Фогелера). Багато концепцій А. ф. (про органічну недостатність людини, ексцентричність, сублімативність, про деструктивність соціуму щодо природних підвалин людського буття та ін.) засвідчують її націленість на критичний перегляд класичних людинознавчих уявлень. Тяжіючи до багатьох "заперечних" (термін Шелера) посткласичних теорій людини, А. ф., на відміну від них, прагне водночас зберегти неперервність новоєвропейської світоглядної традиції, смисловими віхами якої стали, зокрема, антропологічне розмірковування, з одного боку, Канта, з іншого - Фоєрбаха. У Канта взаємопов'язані три зрізи антропознавства: теоретична антропологія (пізнання людини та її здатностей, передусім психічних), прагматична (пізнання людини в її практичних намірах та діях), моральна (розглядає людину в стосунку до всього, що та повинна створити, керуючись мудрістю, згідно з принципами метафізики моральних норм). Сучасні філософські антропологічні уявлення тяжіють до поєднання "позитивної" та "негативної" (заперечувальної) тенденції (остання особливо вияскравлена у Ніцше). Гайдеггер кваліфікує всю традиційну філософську гуманістику як вияв антропоцентричної зарозумілості людини, яка піднесла власне життя до "командного статусу всезагальної точки відліку", перетворила світ на "несвіт", зробила саму себе заручницею - засобом для втілення власних проектів панування над світом. Фуко показує, як на зміну бінарній антропологічній структурі класичної доби, елементами якої є істина й омана, приходить"тринарна структура" сучасної доби: людина, її безумство та її істина; він акцентує на когерентності антиномій антропологічної думки ("Історія безумства у класичну добу"). Логічним завершенням подібних тенденцій стала настанова Больнова щодо "сутності людини" як "відкритого питання": стикаючись із все новими виявами розмаїття сутнісних рис, ми не можемо достеменно знати, чи йдеться про певну їх сумірність, чи про непозабуту суперечність І. сторія філософсько-антропологічної думки в Україні позначена домінуванням ідеї про "вкоріненість людини у буття" ("сродність", "природовідповідність" у Сковороди). Ця ідея розгортається у взаємодію "внутрішньої" та "зовнішньої" людини. Проте переважання інтравертної світоглядної настанови "кордоцентричного персоналізму" постійно актуалізує питання про поєднання останнього з "Фавстовим началом" (Хвильовий, Юринець у 20-ті рр., антропологічний поворот 60-х рр., репрезентований школою Шинкарука). Філософсько-антропологічні розвідки Кульчицького (Мюнхен) наснажені спробою поєднати всі погляди на людину, які дає, побіч філософії, синтез природничих та гуманітарних наук, релігія та мистецьке відтворення "людського". Враховуючи кризовий стан сучасної культури, особливого значення для розмислу набуває питання про взаємодію близького до органічності шару "ендотимної підвалини" та близького до духовності шару "персональної надбудови". Слідуючи за Шелером, Кульчицький обстоює взаємодоповнюваність спроб "спіритоцентричного" та "біоцентричного" вивчення людини. Переваги цих спроб особливо унаочнюються при розгляді расово-психічних, геопсихічних, історичних, соціопсихічних, культурноморфічних та глибинно-психічних чинників, які зумовлюють характерологію укр. народу. Кульчицький акцентує на тому, що загальнолюдське існує у конкретних постатях національних чи епохальних (пов'язаних з історичною добою) типів, формування яких зумовлене національними та епохальними ("історично-часовими") психічними структурами.

НЕОФРОЙДИЗМ - напрям у філософії і психології, ідеї якого позначилися також на сучасній естетиці, етиці, соціології. Виникнення терміна "Н." було зумовлене необхідністю відмежуватися від фройдизму - філософсько-антропологічної і психологічної концепції Фройда (психоаналіз) і всієї сукупності вчень і шкіл, що склалися на її підґрунті. Якщо фройдизм - явище європейське, то Н. - переважно амер. Н. був спробою пристосувати ортодоксальний психоаналіз до традицій соціології та психології у США (у ЗО - 40-х рр. XX ст.). Витоки Н. сягають, з одного боку, "психологічної школи" в соціології (Кулі, Гіддингс, Бернард), зокрема, теорії щодо спонтанної і позасвідомої координації поведінки членів первинних соціальних груп, а з другого - амер. школи культурантропології, представники якої наполягали на специфічному та оригінальному характері окремих культур. Наслідком цих різноманітних нашарувань стала еклектична теорія, яка поєднує амер. модель прагматизму, біхевіоризму, етнографізму з низкою положень і технічних прийомів психоаналізу. На відміну від властивої фройдизму абсолютизації біологічного чинника, Н. відстоює ідею соціального та культурного детермінізму, визнає суттєву роль середовища у формуванні психології людини. На думку одного з чільних представників Н. Фромма, людське починається там, де закінчується природне. Для багатьох прихильників Н., зокрема Хорні, Саллівана, Кардинера, властива тенденція до "соціологізації" психологічних чинників та "психологізації" соціальних. Для Н. характерний також перегляд деяких положень ортодоксального психоаналізу: вчення про творчий потенціал сексуальної енергії (лібідо), теорії сублімації, ролі позасвідомого. Еволюція Н. не привела до утворення цілісної системи поглядів, радше до об'єднання яскравих творчих особистостей, які, визнаючи культуротворче значення психоаналізу Фройда, водночас усвідомили його обмеженість і тенденційність; необхідність оновлення ортодоксальної теорії психоаналізу спонукала їх до вироблення нових підходів. Так, Фромм зосередив увагу на проблемі надмірної соціалізації людини, що він її розглядав як шлях до виродження й дегуманізації. Концепція Хорні про властивий людині "саморух", "тяжіння до самореалізації", вчення Кардинера про "груповий тип" особистості, в якому вирізняється ідентичне для всіх членів суспільства "ядро", також чимало додала до теоретичного доробку Н. До кола проблем, порушених неофройдистами, які наразі зберігають свою актуальність, належать психофізіологічна і соціальна природа страху, тривоги, деструктивних тенденцій, неврозу влади.